| (no subject) |
[Feb. 8th, 2010|11:47 am] |
Померла Анна Самохіна.
 |
|
|
| (no subject) |
[Feb. 7th, 2010|07:53 pm] |
Для Толяна та решти рибалок.
Простая уха из ершей и окуней.
3 ф. ершей с окунями вымыть, выпотрошить, беря в руки по щепотке соли, так как ерши очень скользкие. Перемыть их, снять с окуней филеи. Все оставшиеся кости и головы, а также всех ершей вымыть, опустить в 15 стаканов холодной воды, положить 2 луковцы, букет зелени, 3 зерна простого и 4 английского перцу, 1 лавр. лист, посолить, варить часа 2-3, пока ерши не разварятся совершенно, пока не превратятся в кашу, а уха не уварится до 9 стаканов. Тогда процедить сквозь ситечко, вскипятить. Можно прибавить для вкуса отвар картофеля. Для этого отдельно отварить в малом количестве ухи 12 шт. нерассыпчатого картофеля сладкого сорта. За 10 минут до отпуска досолить, вскипятить уху, опустить снятые с окуней филеи, сварить их. Уху, без оттяжки, перелить в миску на укроп и вынутые из ухи филеи окуней, подавать.
Если ерши живые, то не надо класть кореньев и специй, чтобы не заглушить их натурального вкуса. Подать отдельно полуломтики лимона без зерен и толченый перец
131 рецепт тут: http://nuclphys.sinp.msu.ru/recipes/molohovec/6.htm |
|
|
| (no subject) |
[Feb. 7th, 2010|01:17 pm] |
ВІТАЛІЙ КОРОТИЧ
ПРОХАННЯ СТАРОГО ЛІРНИКА
Переведiть мене через майдан,
Туди, де бджоли в гречцi стогнуть глухо,
Де тиша набивається у вуха.
Переведiть мене через майдан.
Переведiть мене через майдан,
Де все святкують, б'ються i воюють,
Де часом i себе й мене не чують.
Переведiть мене через майдан.
Переведiть мене через майдан,
Де я спiвав усiх пiсень, що знаю.
Я в тишу увiйду i там сконаю.
Переведiть мене через майдан
Переведiть мене через майдан,
Де жiнка плаче, та, що був я з нею.
Мину її i навiть не пiзнаю.
Переведiть мене через майдан.
Переведiть мене через майдан
З жалями й незабутою любов'ю.
Там дужим був i там нiкчемним був я.
Переведiть мене через майдан.
Переведiть мене через майдан,
Де на тополях виснуть хмари п'янi.
Мiй син тепер спiває на майданi.
Переведiть мене через майдан.
Переведiть...
Майдану тлумне тло
Взяло його у себе i вело ще,
Коли вiн впав у центрі тої площi,
А поля за майданом не було.
1971 р.
|
|
|
| (no subject) |
[Feb. 4th, 2010|10:59 am] |
Вчора Юрій Завгородній сказав мені, що Координаційна рада Асоціації українських письменників прийняла Анну Багряну в члени АУП.
От і славненько. |
|
|
| (no subject) |
[Feb. 4th, 2010|10:22 am] |
Якщо абстрагуватися від новорічної тематики пісні й глянути просто зараз у вікно, то... Настрій само такий, хіба ні?
|
|
|
| (no subject) |
[Feb. 2nd, 2010|09:53 am] |
Переважна більшість моїх приятелів-колег - молоді (хоча би відносно) літератори. На старих поетів дивляться... самі знаєте як. Діди ображаються.
"Молоді, - каже Петро Осадчук, - не визнають своїх попередників".
Чи такі вони погані, старі поети?
Микола Сингаївський, "Чорнобривці"
|
|
|
| Mariah Carey |
[Feb. 1st, 2010|10:24 pm] |
Що тут скажеш... Неповторна. |
|
|
| "Заповіт" сербською |
[Jan. 30th, 2010|12:55 am] |
ЗАВЕШТАЊЕ
Кад умрем, сахраните ме
Тамо у могили
Сред степе предивне
На милој Украјини.
Да бих поље широко,
И Дњепар, и прокоп
Гледати, чути мого
Како певају громко
И како из Украјине
Односе у сиње море
Крв злочинца... Тад ћу да минем
И поље и горе,
Устанем и стигнем
До бога самога
Да се молим... А до тада
Не знам ни за бога.
Сахраните, па устајте,
Окове разбијте
Крвљу непријатеља
Слободу залијте.
А мене у породици
Великој, слободној, новој
Помените у прилици
Добрим, тихим словом.
(переклав Радослав Пайкович) |
|
|
| (no subject) |
[Jan. 29th, 2010|12:59 am] |
Вірш М. Оверковича "Лицар чести", присвячений бл. Пам. Симона Петлюри.
Трьохмісячний журнал військово-громадської думки "Гуртуймося". - Прага, 1936. |
|
|
| самореклама |
[Jan. 21st, 2010|10:07 am] |
"Мірно загули двигуни, я надів навушники, клацнув перемикачем і заплющив очі. «Ти мєня любіш…», - заспівав прямо у вуха колишній кумир. Років двадцять тому він був всюди: на ТБ, на радіо, на обкладинках журналів. Потім тихо десь подівся: чи то творча криза спіткала, чи то якийсь телепень вирішив, що він - «неформат». І лише зрідка , прориваючись на телебачення з сольниками, він, як і раніше, радував своїх прихильниць, яких, до речі, завжди вистачало на повний зал, своїм специфічним теноральним баритоном: « Я люблю тє-бя до сльоооооз!»
Про нього майже не писали вже газети, з нечастих трансляцій спостережлива людина могла би зауважити, як дорослішають прихильниці Колишнього Кумира. Але для них він залишається тим само хлопцем з буйною чуприною, вони не помічають його зайвої ветеранської ваги, не такого легкого, як колись, співу у верхніх реґістрах, вони засипають його, бажаного й улюбленого, квітами, і кожна так само, як і колись, вірить, що це він співає саме про неї : «…твой печальний силует, Мадонна!»
Це вони, дівчата 80-х, дорослі вже, але молоді ще й красиві (як он подруга моя Віолетта), колишні дівчиська часів горбостройки, гідні найбільшої поваги за вірність митцеві у скрутні для нього часи, хоча, можливо, і не усвідомлювали ніколи, що були потрібні йому тоді значно більше, ніж він їм.
…Шасі торкнулися землі і я прокинувся."
"Монолог самотнього мужчини"
|
|
|
| (no subject) |
[Jan. 16th, 2010|03:31 am] |
В нього теж був важкий тиждень. ))) |
|
|
| ))) |
[Jan. 14th, 2010|03:37 pm] |
Взяли ото моду: нападати на можновладців. Тому ВА не подобається, тій - ЮВ.
Погляньте на сусідів: ОТАК треба любити свого Президента !
 |
|
|
| (no subject) |
[Jan. 13th, 2010|10:04 pm] |
Наприкінці минулого року поет Петро Осадчук спитав мене, чи визнаю я існування літературних поколінь.
Я сказав: не визнаю.
Як на мене, те, що звуть "літературним поколінням", спричинено спільними спогадами про літературну молодість: фестивалі, семінари, наради молодих — із усією належною атрибутикою: розмовами про літературу, пиятикою, залицяннями тощо.
У мене того нічого не було: ми зустрічалися з однолітками на якихось спільних читаннях "стіхів", але я не ходив з ними на студію НСПУ, не зустрічався у Коктебелі й Ірпіні, не водив козу до ранку... І що ж? Згодом особисто мене з мого біологічного покоління прийняли за свого тільки Римарук та Матіос. Хоча стилістично й естетично я , мабуть, не надто далеко від своїх однолітків, вони досі якось підозріло косують у мій бік.
Мені значно легше знаходити спільну мову з тими, кому 40, і з тими, кому 25. Хоча писати так, як перші чи другі, я не стану. Та з ними я бухаю, спілкуюся, читаю їхні книги та ЖЖ і зрідка вожу козу. На презентації "Чорного ворона" Шкляра ми добре побухали з двома молодими поетами, котрим у сумі стільки, скільки мені. Так що, вони – моє літературне покоління? )))
От вам і весь хрін до копійки. |
|
|
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
a_rtishcheff's journal